- прострелити
- див. прострілювати I.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
прострелити — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
постріляти — і рідко постреля/ти, я/ю, я/єш, док. 1) перех. Стріляючи, вбити всіх чи багатьох. || Пострілами з вогнепальної зброї заподіяти кому небудь численні рани; пробити, прострелити щось у багатьох місцях. 2) перех. Стріляючи, витратити, використати… … Український тлумачний словник
прострелений — а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до прострелити 1). || простре/лено, безос. присудк. сл … Український тлумачний словник
простріл — у, ч. 1) тільки прострі/л. Дія за знач. прострелити, прострілити. ||Прострелене місце. 2) розм. Сильний біль, що раптово виникає в попереку при захворюванні м язів і нервів; люмбаго … Український тлумачний словник